Програма інтенсивного експорту України. Редакція 3.

Пропозиції до зустрічі українського бізнесу із президентом України 01.12.2017 від Програма інтенсивного експорту України (далі по тексту "Програма"). Програма інтенсивного експорту України Редакція № 3.
1. Принципи.
Україна є країною з експортно орієнтованою економікою. Це має багато об’єктивних підстав, серед яких:
А) В Україні низька собівартість через невисоку вартість праці, помірні ціни на ресурси, помірна податкова система, вигідне положення, тощо.
Б) Україна є одним з рекордсменів по кількості діючих угод про Зони Вільної Торгівлі та режимів економічних преференцій в світі.
В) Внутрішній ринок України невеликий за обсягами, його зростання вдувається відносно невеликими темпами, тож якщо ми хочемо стати, наприклад, однією із 20 провідних країн світу, не маючи інших значних джерел надходження коштів, – ми маємо активно експортувати. Це вже починає відбуватися – зростання експорту випереджає зростання ВВП майже в 10 разів.
2. Програмні положення і вимоги:
2.1. Посилення експансії українських виробників через активізацію присутності на зовнішніх ринках:
2.1.1. Реформування торговельних представництв України в структурі МЗС по всьому світу.
2.1.1.1. Реформа інституту торгівельних та економічних співробітників Посольств та інших дипломатичних місій. Впровадження простої онлайн форми надання запитів до них від бізнесу напряму та вповноваження контролюючого органу в структурі КМУ для контролю за виконанням цього, наділення прямими повноваженнями. Впровадження невеликої плати за кожне звернення, розмір якої в сумі має створювати окупність наявності представника або залучення додаткового співробітника до економічних відділів Посольств. Таким чином, якщо запитів буде багато - буде багато відрахувань по цій цільовій статті і буде зрозуміло, що в таке то Посольство потрібний ще співробітник в економічний підрозділ і вже є на це наявні кошти. На тепер ситуація така, що не рідко запити від бізнесу Посольствами просто ігноруються або надається відписка з переліками сайтів та виставок. Запропоновані дії призведуть до того, що інтереси вітчизняних експортерів будуть серед первинних.
2.1.1.2. Збільшення статусу керівника економічного відділу Посольства. Це має бути однозначного друга особа після Посла. Повноваження мають торкатися всіх дотичних сфер. Наприклад візова підтримка: українські Посольства недостатньо допомагають бізнесу в отриманні віз, бізнесмени змушені йти у візові центри як заробітчани, тощо, в той час як європейські Посольства та Консульства ці питання вирішують повністю. Практичний досвід: українським бізнесменам терміново потрібна віза, звертаються до Посольства, керівник з економічних питань звертається до Консула з візових питань – а той відмовляється допомагати! Або плата за візу та терміни: українські Посольства іноді або самоусуваються від вирішення цих питань при проведенні закордонних форумів, або дають папери, які надають найгірші умови для бізнесу. В світі поширена практика безкоштовних віз для учасників виставок, форумів, - проте українські дипломати чогось не вимагають таких умов для українських бізнесменів. Все це призводить до конкретних перешкод експортерам, багато випадків, коли українські підприємці не можуть оперативно виїхати кудись. Повноважний давати доручення зокрема іншим колегами голова економічного відділу Посольства може це вирішувати, і має мати це за обов’язок.
2.1.1.3. Почесні Консульства мають України за кордоном бути переведені в підпорядкування економічного блоку МЗС, адже це завжди бізнесмени. Контроль за реагуванням ними на запити бізнесу має бути такий самий як і для Посольств,бо ситуація тут ще гірша, отримати відповідь від Почесного Консула українському бізнесмену – дуже важко. Одночасно різке розширення числа Почесних Консулів по всьому світу, впровадження популяризації цього інституту в світі.
2.1.1.4. Направлення презентаційних виставкових і т. п. зразків за кордон. Знов питання слабо підтримується дипломатами, в той час як європейські колеги вирішують все це комплексно і без зайвого формалізму. В наслідку багато українських підприємств відмовляються від демонстрації на виставках, форумах, тощо.
2.1.2. Запровадження реального партнерства між економічними підрозділами МЗС та Посольств і Консульств та зовнішньоекономічними підрозділами МЕРТ. Наразі цього замало і воно більше формальне та навіть конкурентне.
2.1.3. Впровадження громадського контролю витрат бюджетних коштів на просування України на зовнішніх ринках. Одночасно радикальне збільшення фінансування на цю статтю.
2.1.4. Впровадження контролю збоку певної особи при КМУ за станом опрацювань візових заяв з економічних питань з-за кордону. Свіжий приклад – в 20-х числах цього місяця (листопад 2017) наші партнери з Нігерії спочатку до останнього не знали чи будуть їм дані візи, а потім їх 5 !! годин тримали в аеропорті як якихось терористів. І це при тому, що Нігерія стоїть в переліку пріоритетних торгівельних партнерів України. Як наслідок ми не змогли провести зустріч із делегацією українських виробників, ймовірні експортні контракти для України зірвано сучасними швондерами. Треба дати по руках тим хто зловживає повноваженнями та владою і змусити швидко розглядати всі візові заявки коли вони стосуються економічних питань! Маємо привести систему до ладу, поставити розумні та стислі терміни розгляду.
2.2. Ліквідація дискримінації експортерів:
2.2.1. Надання автоматично – через мережу Інтернет – цільових ліцензій на вивід інвестиції у валюті в розмірі мінімального статутного фонду для створення торгової фірми в будь-якій країні світу. Це дозволить радикально посилити обсяг вітчизняних продажів, адже продавати з України, де нестабільність, війна - важче, ніж з країни покупця, таким чином, експортер включає ризикований, з погляду покупця, ланцюжок : «Україна - країна покупця» - в свою структуру, що робить продукт привабливішим для покупця, і значно дорожчим в ціні продажу. Така модель дозволить продавати на зовнішньому ринку будь-якій компанії-виробнику з України, у тому числі тій, яка не змогла цього досягти раніше. З цього боку наявна антиукраїнська позиція керівництва НБУ, яке хоче тримати цей корупційний важіль с своїх ріках. Автор особисто офіційно листом та під час публічних подій звертався до НБУ з цього питання, жодного контраргументу не чув, проте ситуація саботується збоку НБУ і надалі, і це б’є по більшості експортних бізнесменів України! Треба приймати це законом і негайно.
2.2.2. Автомобільні, залізничні шляхи - мають ремонтуватися та будуватися в такій пріоритетності:
1) ті що ведуть до пунктів перетину кордонів, портів, аеропортів, залізничних станцій, митних пунктів, виробничих потужностей – тобто ті що сприяють експорту.
2) Лише потім всі решта.
Наразі через децентралізацію місцеві бюджети отримали чимало коштів на такі роботи. Проте вирішуються друго- третьо- і четверторядні питання, якісь місцеві шляхи, а основні експортні магістралі залишаються часто в незадовільному стані. Виглядає це як безумство – в країні де нестає коштів робиться те що особливо не потрібно, а головне робиться замало і за залишковим принципом. Треба ввести законодавчі механізми і забрати наявний ресурс з місцевих бюджетів до часу виконання стратегічних завдань держави з питань побудови нормального якісного стратегічного транспортного сполучення, а вже потім будувати якісні дороги на периферії та між дворів. Якщо треба – оформити це як кредити від місцевих громад центральному бюджету та повернути за кілька років.
2.2.2.1. Негайна добудова шляхів до побудованих від 2012 нових пунктів перетину кордону на Закарпатті. Негайне розмороження коштів, які виділені і «висять» під ці статті роками. Наразі чиновниками фактично блоковано відкриття одразу декількох пунктів перетину кордону, кордон перевантажений, зокрема через «євробляхерів», а в цей час Україна роками не може добудувати кілька км дороги до нових пунктів перетину та просто не освоює мільйонні кошти, що виділені європейськими партнерами під це. В підсумку маємо довжелезні черги на кордоні, що уповільнює рух бізнесменів та товарів, призводить до втрати конкурентоздатності та створює корупцію на кордоні, відлякує бізнесменів від поїздок. Фактично роками, попри зміну влади, – існує змова з метою перешкоджання комунікації українців із європейськими партнерами. Це має бути негайно виправлено!
2.2.3. Привести портові збори в Україні до ринкових конкурентних розмірів, адже наразі вони значно вищі, що створює тиск на експортерів.
2.2.4. Зміна розміру обов'язкового продажу валютної виручки до середнього рівня рентабельності по галузі для кожного типу експортера - розмір нехай встановлює МЕРТ. Це дозволить працювати в т. ч. виробникам, які повністю працюють на імпортній сировині та інвестиціях - виступають складальними і т. ін. – підприємствами, для поставки на зовнішні ринки за замовленням зовнішніх фірм, бо зараз робота таких підприємств ускладнена.
2.2.5. Змінити терміни повернення валютної виручки до максимальних термінів, які є звичайною діловою практикою для кожного сегмента ринку. Терміни нехай встановлює МЕРТ.
2.2.6. Оперативне, під контролем міжнародних авторитетних експертів, впровадження 100% безособової, автоматичної , вкрай ліберальної процедури оформлення експорту на митниці, прикордонній службі, у фіскальних органах і т. ін. Повне виключення із управління 100% керівників митників, що працювали до березня 2014.
2.2.7. Введення безвізового режиму для громадян ВСІХ не ворожих легальних країн, які підпадають під всі ознаки реального представника бізнесу:
1) Наявність на банківському рахунку певної суми.
2) Наявність оригіналу клопотання його компанії про відрядження в Україну українською або англійською - мовами та клопотання від приймаючої української компанії.
3) Наявність документа від торгово-промислової або іншої асоціації країни походження, - про членство чи інші форми підтвердження спроможності компанії.
Бо в Україні є факти, коли в країну не пускають іноземних бізнесменів, у т. ч. великих, у т. ч. з Азії та Африки, яким цікаво купувати українські продукти або інвестувати в Україну! Цей паркан на шлях експорту та інвестицій – має бути усунений!
2.2.8. Створення інституту омбудсмена з експорту.
2.2.9. Створення інституту громадської ради експортерів із регіональним і національним рівнем - відкритого для всіх нових членів, що дає голоси пропорційно валовому продукту компанії за минулий рік відносно до цього сукупного показника всіх учасників, абсолютно демократичного – без найменшого впливу на нього держави. Таку Раду наділити правом дорадчого голосу на прийняття рішень всіх рівнів із можливістю оскаржити відмову у прийнятті пропозицій такого органу на будь-якому рівні. Таким чином політика держави поступово отримає чітке експортне спрямування.
2.2.10. Створення державної програми щодо стимулювання розвитку експортно-орієнтованих виробництв, з включенням в неї всього державного апарату аж до кожної сільради - усюди повинен бути відповідальний з розвитку експорту, в т. ч. сумісник у випадку з малими держ. органами.
2.2.11. Виявлення позицій імпорту, не покритих вітчизняною конкуренцією і створення пільгових умов для створення виробництв по цих позиціях в Україні. Відповідальність на МЕРТ.
2.2.12. Запровадження урядового контролю із чіткими процедурами реагування та телефоном гарячої лінії на предмет порушення дозвільними органами по всій Україні прав підприємців. Наразі по Україні системно наявні такі речі:
1) Не робота дозвільних органів чи їхніх ланок на місцях місяцями і навіть роками;
2) Запровадження міськими органами влади незаконних рішень щодо мораторіїв на видачу дозволів по окремим видам діяльності, окремим характеристикам діяльності, тощо;
3) Надання безпідставних відмов або відмов за хибними підставами – в отриманні дозвільних документів;
4) Ігнорування принципу мовчазної згоди.
Слід зазначити, що це не поодинокі випадки, а системна протидія бізнесу по всій території України та корупційне зловживання правами місцевого самоврядування, що посилюється відсутністю державного контролю та призводить до втрат ВВП України та до створення де-факто монополій на місцях в незаконний спосіб. Корупція в цьому питанні є не виключенням, а абсолютною нормою і охоплює практично кожне місто та селище. Правоохоронні органи повністю ігнорують цю проблему.
2.3. Запровадження драйверів:
2.3.1. Створення всесвітньої біржі бурштину (не треба соромитися). Створення Закону про видобуток бурштину, з дотриманням норм конкуренції, екології і т. ін. Введення окремого жорсткого покарання за порушення такого Закону. Ведення експорту бурштину тільки через створену біржу. Така міра легалізує працю тисяч людей і збільшить експорт України на мільярди доларів. Законом можна поступово вводити мотиватори для обробки бурштину в Україні, створення виробів з нього тут, підвищуючи додаткову вартість і створюючи нові роб. місця і господарюючі суб'єкти.
2.3.2. Введення нульової ставки податку на прибуток і ПДВ для видобутку торфу. Це ліквідує глобальні тління і пожежі торфу і створить тисячі робочих місць, торф витіснить частину імпортного палива, зокрема природного газу.
2.3.3. Введення нульової ставки податку на прибуток і ПДВ для ВСІХ виробництв з використанням новітніх наукових принципів виробництва - на строк 1 рік. Це створить поле для впровадження тисяч ідей, які зараз практично не можуть втілитися в Україні. Це дасть справжній імпульс науці, замість нинішнього її існування з малою користю.
2.3.4. Виявлення сегментів, де виробництво дає додаткову корисність, як на прикладі торфу - і також створення пільгових умов для бізнесу:
2.3.4.1. Введення нульової ставки податку на прибуток і ПДВ для ВСІХ виробництв з використанням всіх типи генерацій енергії та виробництва всіх екологічно нормальних видів палива - для нових виробництв, терміном на два роки - так ми закриємо з профіцитом енергетичний баланс України і створимо десятки тисяч раб. місць і мільярди ВВП.
2.3.4.2. Введення нульової ставки податку на прибуток і ПДВ для ВСІХ виробництв з використанням всіх типів переробки відходів - для нових виробництв, терміном на два роки - так ми закриємо питання окупації близько 7% території України (розмір такий самий як разом окуповані Крим та ОРДЛО) звалищами, перетворивши це в продукцію та ВВП, звільняючи території для розвитку, покращуючи екологію та якість життя людей.
2.3.5. Замість усіх існуючих - створення нового єдиного закону про створення і функціонування індустріальних, наукових, технічних парків з простими і чіткими пільгами, з критеріями:
1) Повинні виробляти продукцію або послуги, що не мають аналогів у світі раніше
або
2) Повинні виробляти продукцію або послуги, що не мають аналогів в Україні, та їх впровадження дасть економічний ефект у вигляді створення робочих місць на суму не нижче пільги - інакше частина пільги, що перевищує отриманий ефект, - повертається
або
3) Продукція або послуги розробляються в пріоритетних сферах,визначеним Законом
або
4) Розробляють проекти глобальної, або загальнопланетарної, або загальнолюдської – значущості
2.3.6. Негайний запуск ринку землі!
3. Загальні дані.
Автором і СЕО Програми є компанія «Кратос» (Україна, Кривий Ріг), директор і засновник Мирошников Дмитро Вікторович.
На момент третьої редакції, офіційний статус Партнера Програми мають суб'єкти України, Німеччини, Польщі, Чехії, Угорщини, Іспанії, Нігерії, Шрі Ланки. Без закріпленого статусу партнеру у вигляді угоди, фактично партнерами є десятки іноземних контрагентів.
Подати пропозиції до Програми може кожен. Програма є інтелектуальним продуктом у власності автора. Проте використання БУДЬ-ЯКОГО її елемента дозволяється без будь-якої винагороди автору, але з обов’язковим посиланням на джерело.
Програма створена, як незалежна ні від будь-якої політичної або олігархічної групи або персони - ініціатива щодо акумулювання ефективних рішень і пропозицій для розвитку експорту України та втілення їх у життя.
Автори Програми - не вважають себе найвищими фахівцями в країні, а виконують функції з підтримки експорту України, діючи не залежно від політичної кон'юнктури і персоналій.
Ми звертаємося до ВСІХ фахівців - давайте Ваші пропозиції та ідеї в Програму із стислим обґрунтуванням - і вони будуть враховані.
Автори і партнери використовують свої можливості і енергію на те щоб положення Програми втілювалися.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter